Keywords: microhistory, history of everyday life, historical anthropology, modern Ukrainian historiography


The author testifies to the emergence of full-fledged research on the history of Ukraine, performed in the style of historical anthropology, the history of everyday life and microhistory. He analyzes the epistemological analysis of five works published during 2014-2021 and finds that this is a “different” story, a new way of conceptualizing the past, not just adding details. These are not theoretical texts, but the works of “practicing historians”. These publications provide a platform for discussing the features, research apparatus, stylistic features, benefits, and significance of Ukrainian history “in the human dimension.”

The cognitive potential of modern laboratories for the study of the past has been strengthened enough to pursue more ambitious goals: not content with abstract speculation about explaining the motives of human activity, to try to achieve complete concrete clarity. Moreover, enthusiasts of “the return of a living person” to history in no way contrast their search with other historiographical trends, including macro-historical.

Two things are needed to implement a program of historical microanalysis: large data sets of a special type and the use of intellectually demanding interpretive technologies. And this is a difficult path. An important requirement is to adhere to the principle of the integrity of historical interpretation - the pursuit of total history through a comprehensive study of the chosen object - a person who is the intersection of all trends in social life.

Step by step, going through a lot of empirical material, the historian creates a holistic image, conveys the taste of the era. This is not a simple detail, it is a purposeful characteristic. This is work on essences and meanings. And this allows us to correct the one-sidedness, exaggeration and straightforwardness in the assessments of Ukrainian early modern society.

New research technologies also allow us to successfully solve the problems of the relationship between Man and Power in the twentieth century - through the use of such explanatory models as “political ritual”, “practices”, “life strategies”.


Кром М.М. Историческая антропология: учеб. пособ. Санкт-Петербург: Изд-во Европейского ун-та в СанктПетербурге, 2010. 214 с.
Гренье Жан-Ив. Размышления о «критическим повороте». Одиссей-2005. Москва, 2005. С138–139.
Ревель Ж. Микроисторический анализ и конструирование социального. Одиссей–1996. Москва,1996. С.114–116.
Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921–1928 рр.) / Відп. ред. С.В.Кульчицький. В 2 ч. Київ: Інститут історії України НАН України, 2009–2010.
Повсякдення ранньомодерної України. Історичні студії в 2-х томах / Гол. ред. В.Смолій; Відп. ред. В.Горобець. – Київ: Інститут історії України, 2012–2013.
Історія повсякденності: теорія та практика. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, ПереяславХмельницький, 14–15 травня 2010 р. Переяслав-Хмельницький, 2010.
Історія радянської повсякденності: на перехресті джерел. Збірник матеріалів Всеукраїнського науковотеоретичного семінару, 14–15 травня 2015 р., м. Вінниця. Вінниця, 2015.
Старченко Н. Честь, кров і риторика. Конфлікт у шляхетському середовищі Волині (друга половина XVI – XVII століття). Київ: Laurus, 2014. 510 с.
Стратегії та ритуали конфлікту: шляхетський соціум Волині зламу XVI і XVII ст. Джерела та інтерпретації / Упоряд.
Н. П. Старченко. Київ: Інститут історії України, 2020. 615 с.
Старченко Н.П. Українські світи Речі Посполитої. Історії про історію. Київ: Laurus, 2021. 616 с.
Таїрова-Яковлева Т. Повсякдення, дозвілля і традиції козацької еліти Гетьманщини. Київ: Видавництво «Кліо», 2017. 184 с.
Сердюк І. Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині XVIII ст. Київ: К.І.С., 2018. 456 с.
Любавський Р. Повсякденне життя робітників Харкова в 1920-ті – на початку 1930-х років. Харків: Раритети України, 2016. 226 с.
Єкельчик С. Повсякденний сталінізм: Київ та кияни після Великої війни. Київ: Laurus, 2018. 306 с.
How to Cite
Liakh, S. (2022). THE «HUMAN DIMENSION» OF HISTORY: UKRAINIAN PROJECT. Zaporizhzhia Historical Review, 4(56), 9-18. Retrieved from
Методологія історії