Запорозький зимівник в останній чверті XVIII століття.

  • А. В. Бойко

Abstract

The article dwells upon the conditions and fate of cossacks’ farms-zymivnyks in the end of the XVIIIth century. It is shown, that by destroying cossacks’ farms the government had taken the guilt of turning Ukraine into the “wild plain” just to spend huge sums of money for inhabiting it later.

References

1. Бойко А.В. Запорозький зимівник останньої чверті XVIII століття. – Запоріжжя, 1995.
2. Полонська-Василенко Н. Майно запорізької старшини як джерело для соціяльно-економічного дослідження історії Запоріжжя // Нариси з соціально-економічної історії України. Праці комісії соціяльноекономічної історії України. − Київ.,1932. − Т. 1.
3. Російський державний воєнно-історичний архів (далі – РДВІА). – Ф. 52. – Оп. 1. – Ч. 1. – Спр. 81-а.
4. РДВІА. – Ф. 52. – Оп. 1. – Ч. 1. – Спр. 79.
5. А. Скальковський мав певну рацію, коли ставив зимівники на друге місце після Січі за небезпекою для уряду. Він, зокрема, пише, що “запорожцы, с их Сечью, независимыми зимовниками, кочевою и часто наездническою жизнью, непокорностью, считались больше как возмутившиеся подданные или разбойничьи шайки, нежели как грозное общество политическое” (Скальковский А. Хронологическое обозрение истории Новороссийского края 1730-1823. − Одесса, 1836. − Ч. 1).
6. Бумаги князя Григория Александровича Потемкина-Таврического. 1774-1788 гг.-СПб.,1893. − Т. 1.
7. Зокрема, в одному з ордерів Г. Потьомкіна до В. Черткова від 3 травня 1776 року читаємо: “Луганский пикинерный полк, для выгодности в хлебопашестве и в прочем, согласно со мнением вашего превосходительства, извольте переселить на место между рек Самары и Волчьих вод, присоединя к нему всех прежних запорожских зимовников по реке Волчьей жителей и переведя желающих на те места из прочих дач” [6, с.78].
8. Феодосий (Макарьевский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. − Екатеринослав, 1880. − Ч. 1-2.
9. Типовим щодо цього є донесення відставного прапорщика К. Аристархова в Новоросійську губернську канцелярію, в якому він просить відмежувати землю по річці Базавлук для заселення ним державної слободи. У донесенні Аристархов пише, що “имеет он намерение заселить в бывших запорожских дачах в сту дворах государственную слободу” (ДАХО. − Ф. 14. − Оп. 1. − Спр. 3).
10. При цьому він зауважує, щоб “при первом наборе в тот полк людей поступать таким образом, чтоб оные отдаваемы были на службу из домов семянистых и зажиточных, дабы первоначально полк составлен был из надежных людей” [6, с.113-114].
11. Красномовно свідчить про це прохання секунд-майора Пулевича. Він клопоче про відведення землі над Інгулом, де на зимівнику Тарасовому бажає завести слободу в 50 дворів, та ще й на річці Громоклеї хоче, щоб йому відмежували землю на зимівнику Івана Горба для заведення хутора на 25 дворів (ДАХО. − Ф. 14. − Оп. 1. − Спр. 8). У матеріалах Феодосія (Макар’євського) маємо чисельні повідомлення про створення поміщицьких селищ із запорозьких зимівників. Слід сказати, однією з перших перетворила свої зимівники на тепер уже свої села колишня запорозька старшина. Можна назвати такі відомі прізвища, як Ковпака, Глоби, Білого.
12. В цьому відношенні характерна справа за скаргою зимівчан Ф. Ялового, П. Твердого, С. Бакарашки, І. Зуба та І. Заброди до Новоросійського губернатора М. Язикова. Увесь час проживаючи зимівниками по річці Сурі, козаки в 1778 році раптом опинилися на приватній землі поручика Звягінова. Останній розпочав наступ на землі зимівчан. Як говориться в скарзі, Звягінов “совсем утеснил и не велит на той земли пахать хлеб, траву косить и скот пасть, произнося похвалки, что будет он скот занимать, так и с хлеба десятину, а из сена третью копну брать для себя” (Беднов В. Материалы для истории колонизации бывших запорожских владений. − Екатеринослав, 1914). Резолюція губернатора виглядала досить рішучою. Він вимагав від Звягінова пояснень щодо своїх дій, адже у виданому йому білеті на рангову дачу “точно прописано зимовников в отвод не занимать и не чинить никаких им препятствий во владении”.
13. Зуев В. Путешественные записки Василья Зуева от С. Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году. − СПб., 1787.
Published
2021-08-12
How to Cite
Бойко, А. В. (2021). Запорозький зимівник в останній чверті XVIII століття. Zaporizhzhia Historical Review, 1(26), 126-130. Retrieved from https://istznu.org/index.php/journal/article/view/2054
Section
Регіональна історія українського козацтва