СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕЛІТИ УКРАЇНЦІВ ПЕРІОДУ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ТА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
Abstract
The article is dedicated to researching the issues of national elite structure in the end of XIX – early XX century. The author tries to analyze professional staff of the national elite, to find out why significant part of it was represented by humanitarian intellectuals, what role this intellectual category has played in national revival.
References
1. Донцов Д. Bellua sine capitue // Українські проблеми. – 1992. – № 4.
2. Липинський В. Листи до братів-хліборобів. – Київ-Філадельфія, 1995.
3. Шаповал М. Загальна соцiологія. – К., 1996.
4. Лисяк-Рудницький І. Зауваги до проблеми “історичних” та “неісторичних” націй // Історичні есе. – К., 1995. – Т. 1.
5. Касьянов Г.В. Українська інтелігенція на рубежі XIX-XX століть: соціальнополітичний портрет. – К., 1993.
6. Балицька О. Деякі питання державотворчої діяльності української інтелігенції // Розбудова держави. – 1993. – № 11.
7. Кармазіна М. Становлення української еліти (кінець XIX – початок XX сторіччя) // Розбудова держави. – 1998. – № 3-6.
8. Шморгун О. Основний зміст поняття “українська національна ідея” // Розбудова держави. – 1997. – № 6.
9. Лейкина-Свирская В.Р. Интеллигенция в России во второй половине ХІХ в. – М., 1971.
10. Мойсеїв І. Національна еліта, її культурна й політична роль // Розбудова держави. – 1996. – № 6.
11. Магочій П. Українське національне відродження. Нова аналітична структура // Український історичний журнал. – 1991. – № 3.
12. Шпорлюк Р. Українське національне відродження в контексті європейської історії кінця XVIII – початку XIX століть // Україна. Наука і культура. – К., 1996. – Вип. 25.
13. Єкельчик С. Пробудження нації. До концепції історії національного руху другої половини ХІХ ст. – Мельбурн, 1994.
14. Сміт Е.Д. Національна ідентичність. – К., 1994.
15. Освободительные движения народов Австрийской империи. Период утверждения капитализма. – М.,1981.
16. Стыкалин А.С. Русский славянофил середины XIX века о зарубежных славянах (путевые записки В.Л. Панова) // Славяноведение. – 1999. – № 1.
17. Трайнин И.П. Национальные противоречия Австро-Венгрии и ёё распад. – М., Л.,1947.
18. История Чехословакии: В 3 т. – М., 1959. – Т. II.
19. Яжборовская И.С., Бухарин Н.И. У истоков польского социалистического движения. – М., 1976.
20. История Польши в 3-х тт. – М., 1956-1957. – Т.1-2.
21. Суни Л.В. Очерк обществнно-политического развития Финляндии 50-70-е гг. XIX в. – Л., 1979.
22. История Эстонской ССР (с древнейших времен до наших дней). – Таллинн, 1958.
23. История Латвийской ССР. Сокращенный курс. – Рига, 1971.
2. Липинський В. Листи до братів-хліборобів. – Київ-Філадельфія, 1995.
3. Шаповал М. Загальна соцiологія. – К., 1996.
4. Лисяк-Рудницький І. Зауваги до проблеми “історичних” та “неісторичних” націй // Історичні есе. – К., 1995. – Т. 1.
5. Касьянов Г.В. Українська інтелігенція на рубежі XIX-XX століть: соціальнополітичний портрет. – К., 1993.
6. Балицька О. Деякі питання державотворчої діяльності української інтелігенції // Розбудова держави. – 1993. – № 11.
7. Кармазіна М. Становлення української еліти (кінець XIX – початок XX сторіччя) // Розбудова держави. – 1998. – № 3-6.
8. Шморгун О. Основний зміст поняття “українська національна ідея” // Розбудова держави. – 1997. – № 6.
9. Лейкина-Свирская В.Р. Интеллигенция в России во второй половине ХІХ в. – М., 1971.
10. Мойсеїв І. Національна еліта, її культурна й політична роль // Розбудова держави. – 1996. – № 6.
11. Магочій П. Українське національне відродження. Нова аналітична структура // Український історичний журнал. – 1991. – № 3.
12. Шпорлюк Р. Українське національне відродження в контексті європейської історії кінця XVIII – початку XIX століть // Україна. Наука і культура. – К., 1996. – Вип. 25.
13. Єкельчик С. Пробудження нації. До концепції історії національного руху другої половини ХІХ ст. – Мельбурн, 1994.
14. Сміт Е.Д. Національна ідентичність. – К., 1994.
15. Освободительные движения народов Австрийской империи. Период утверждения капитализма. – М.,1981.
16. Стыкалин А.С. Русский славянофил середины XIX века о зарубежных славянах (путевые записки В.Л. Панова) // Славяноведение. – 1999. – № 1.
17. Трайнин И.П. Национальные противоречия Австро-Венгрии и ёё распад. – М., Л.,1947.
18. История Чехословакии: В 3 т. – М., 1959. – Т. II.
19. Яжборовская И.С., Бухарин Н.И. У истоков польского социалистического движения. – М., 1976.
20. История Польши в 3-х тт. – М., 1956-1957. – Т.1-2.
21. Суни Л.В. Очерк обществнно-политического развития Финляндии 50-70-е гг. XIX в. – Л., 1979.
22. История Эстонской ССР (с древнейших времен до наших дней). – Таллинн, 1958.
23. История Латвийской ССР. Сокращенный курс. – Рига, 1971.
Published
2021-07-27
How to Cite
Винарчук, Т. В. (2021). СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕЛІТИ УКРАЇНЦІВ ПЕРІОДУ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ТА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ . Zaporizhzhia Historical Review, 1(23), 116-126. Retrieved from https://istznu.org/index.php/journal/article/view/1915
ISSN 
